Щоб безбар’єрність стала частиною щоденного життя громади, потрібні конкретні рішення: що саме змінити, хто за це відповідає, коли це зробити та де взяти кошти. Саме для цього громада складає дворічний план заходів з безбар’єрності.
План заходів з безбар’єрності спирається на три речі:
потреби мешканців;
Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року;
Стратегію розвитку громади.
План складають на два роки. За цей час можна реалізувати заплановане, перевірити результат і за потреби скоригувати наступні кроки та фінансування.
Щоб підготувати план, громаді потрібно пройти п’ять кроків.
Крок 1 — Визначити потреби людей
Спочатку громада з’ясовує, з якими бар’єрами жителі стикаються щодня та під час отримання послуг.
Для цього проводять консультації з громадськістю за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичним, інформаційним, цифровим, суспільно-громадянським, освітнім та економічним.
Результат — конкретний перелік викликів, які потрібно вирішити.
Уповноважений з безбар’єрності координує цю роботу: збирає пропозиції, стежить за виконанням плану та доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.
Крок 2 — Перетворити потреби на конкретні рішення
Далі визначені виклики потрібно перетворити на конкретні завдання та заходи.
Кожен захід має відповідати на певну потребу і давати зрозумілий результат для людей.
Крок 3 — Скласти план, визначити відповідальних і передбачити кошти
План має охоплювати всі шість напрямів безбар’єрності та містити як системні рішення, так і конкретні проєкти.
Наприклад, серед системних заходів можуть бути регулярний моніторинг доступності публічних послуг, робота з бізнесом і навчання фахівців.
Серед практичних рішень — облаштування безбар’єрних вулиць, ремонт і адаптація приміщень, гранти на розвиток підприємництва для людей з інвалідністю.
Для кожного заходу потрібно визначити:
хто відповідає;
коли його реалізують;
який результат очікується;
з яких джерел його профінансують.
Щодо фінансування — це можуть бути кошти місцевого та державного бюджетів, міжнародних організацій і донорських програм, бізнесу та інших джерел, не заборонених законом.
Крок 4 — Публічні обговорення
Готовий проєкт плану виноситься на Місцеву раду безбар’єрності.
Під час обговорення важливо перевірити:
чи враховані потреби жителів;
чи охоплені всі шість напрямів;
чи реально виконати заплановане та чи є для цього ресурси.
Крок 5 — Затвердити план і працювати за ним
Після обговорення план затверджується відповідним рішенням або розпорядженням.
Далі відповідальні виконавці реалізують заходи та відстежують результати.
Якщо за два роки певне завдання не вдалося виконати, але воно залишається важливим, його можна перенести до наступного плану.
План заходів з безбар’єрності допомагає громаді перетворити потреби людей на конкретні рішення, визначити відповідальних і ресурси та послідовно прибирати бар’єри.
Якщо громада хоче системно працювати над безбар’єрністю, перший крок — визначити довгострокові цілі та закласти їх у
Стратегію розвитку громади
