20 серпня у Полтаві відбулася регіональна зустріч Всеукраїнської кампанії «Коли можеш». Захід, який провели у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів», зібрав разом тих, хто прагне змінити культуру спілкування в Україні та зробити її більш людяною.
Головна ідея кампанії – показати, що безбар’єрність починається з кожного: з наших слів, інтонацій і щоденних вчинків. Одним із практичних інструментів цього підходу став «Довідник безбар’єрності» (https://bf.in.ua/), створений раніше за ініціативи першої леді.
До зустрічі долучилися радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут, заступник начальника облвійськадміністрації Антон Чубенко, лідери думок, очільники громад, представники бізнес-спільноти, державного сектору, медіа.
Володимир Когут під час виступу наголосив на вагомому значенні проведення подібних діалогів в області: «Наше суспільство має рости у цьому плані. Звісно, немає сьогодні людини, яка не розуміє що таке безбар’єрність, але цього не достатньо. Бар’єри мають долатися не тільки у просторі, а й психологічно, в голові. Такі діалоги формують сприйняття, більш глибоке розуміння справжнього сенсу безбар’єрності – у просторі, у мові, у повсякденному житті».
У відеоформаті до учасників звернулася заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар.
«Коли ми говоримо про безбар’єрні комунікації ми говоримо про гідність. Адже саме слово є першим, що здатне або об’єднати, або розділити. І наше завдання – робити так, щоб слова будували мости, а не бар’єри», – зазначила Анастасія Бондар.
Телеведучий і модератор заходу Єгор Гордєєв презентував освітню відеолекцію «Коли можеш комунікувати без бар’єрів». Вона створена для тих, хто працює в комунікаціях, і допомагає зробити мову більш коректною та інклюзивною.
Нейродослідниця Наталія Кадя запропонувала подивитися на спілкування як на інструмент побудови спільноти. Роз’яснила про нейропластичність – здатність мозку змінюватися під впливом досвіду. Кожна розмова, кожне почуте слово – тренування для нашого мозку. Систематичне спілкування мовою поваги буквально «прокачує» нейронні мережі, що відповідають за емпатію та співпрацю. Тож свідомий вибір слів сьогодні – пряма інвестиція в ментальне здоров'я та соціальну стійкість суспільства завтра.
Ветеран війни Артем Погорілий поділився власним досвідом. Він розповів, що саме слова дружини, близьких та друзів надихнули його рухатися вперед, жити й працювати в суспільстві як людина з інвалідністю, з ампутацією.
«Коли я бачу що дитина, яка знаходиться з батьками, скоса поглядає й соромиться запитати мене, що з вами сталося, сам роблю перший крок – підходжу, знайомлюся і розповідаю свою історію. На жаль, часто батьки не знають, що відповісти дітям в таких ситуаціях. Під час розмови бачив, як змінюються самі дорослі. Я показую приклад, що хлопцям і дівчатам легко й простими словами можна все пояснити», – сказав Артем Погорілий.
Відкритий діалог продовжився під час панельної дискусії, де обговорили практичні кроки для бізнесу, медіа та громадського сектору. Модерував розмову лікар-інтерн, психіатр Георгій Коськін. Серед учасників – представники бізнесу та громадського сектору.
«Слова здатні руйнувати бар’єри і відкривати простір для діалогу. Найгіршим бар'єром є ментальний, який формує наші упередження. Можна розбудувати найдоступніші простори і громади, проте упередження завжди будуть непробивною стіною. А формуються вони завдяки мові, оточенню та досвіду. Саме тому, я вважаю, що якісна комунікація – це запорука розвитку і показник зрілості. А наше суспільство потребує цього наразі найбільше», – зазначила керівниця з питань різноманіття та інклюзії у ПриватБанку Ольга Безпалько.
Важливість діалогу про повагу описав ветеран та завідувач Сервісного офісу у справах ветеранів у Кременчуці Іван Балацький: «Коли ти повертаєшся з фронту зі зміненим тілом, світ відчувається інакше. Іноді необережні слова ранять не менше, ніж уламки. Тому говорити про повагу, про те, як спілкуватися правильно – це не просто важливо, це життєво необхідно для тисяч таких, як я. Це дає відчуття, що тебе бачать і чують».
Зустріч підтримала компанія Visa, яка системно впроваджує проєкти соціальної відповідальності та підтримує ініціативи з безбар’єрності. Тетяна Чорна, віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні, зазначила: «Правильна комунікація так само важлива для інклюзії, як і доступні технології. Ми горді підтримувати розвиток безбар?єрної мови в Україні, адже вона, як і глобальна компанія платіжних технологій Visa, об’єднує людей, забезпечуючи рівне ставлення та повагу».
Підбиваючи підсумки Тетяна Ломакіна наголосила на важливості таких регіональних розмов. Вона підкреслила, що саме через відкритий діалог та обмін досвідом народжується справжня культура безбар'єрності, яка є фундаментом здорового та стійкого суспільства.
«Сьогодні ми говорили не лише про слова, а й про те, як вони впливають на кожного й кожну з нас. Слова можуть принижувати або окриляти. Можуть замикати двері або відчиняти їх. Можуть «обняти» людину і почати формувати з нею позитивні стосунки. Суспільство збагачується від того, що люди з різним життєвим досвідом готові працювати над розбудовою безбар’єрних комунікацій. Це дуже важливо, що кожен і кожна з нас може зробити свій внесок», – зазначила Тетяна Ломакіна.
Захід відбувся за ініціативи Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, за підтримки ГО «Безбар’єрність», Центру соціальних змін і поведінкової економіки та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Партнерами події виступили компанія Visa та ПриватБанк.
