Останні новини
17 травня 2024 року
Жінкам Полтавщини Указом Президента України присвоєно почесні звання «Мати-героїня». Серед них є і мешканка нашої громади Олена ЗАГІРНА, мати семи дітей. Олена Василівна разом зі своїм чоловіком Андрієм Миколайовичем виховує синів – Віталія, Юрія, Тимофія, Марка і Дарія, та доньок – Анастасію і Анну. За материнську самовідданість, за належне виховання дітей та забезпечення умов для всебічного їх розвитку, Олені Василівні було вручено нагрудний знак і посвідчення «Мати-героїня» начальником ОВА Антоном Чубенком. Щиро вітаємо Олену Василівну та її родину з почесним званням і дякуємо за зразкове виховання дітей. 17 травня 2024 року
Сьогодні, 17 травня, в урочищі Пирогова Левада за ініціативи Гребінківської та Пирятинської міських рад на місці розстрілу нацистськими окупантами близько трьох тисяч місцевих жителів, відбулося покладання квітів на вшанування пам’яті невинно убієнних земляків. У заходах взяли участь голова Гребінківської міської ради Віталій Колісніченко, секретар Гребінківської міської ради Людмила Цапенко, керуючий справами виконавчого комітету Гребінківської міської ради Ярослав Трипуз, заступниця голови Пирятинської міської ради Тамара Коваленко, секретар Пирятинської міської ради Сергій Пазюк. Щороку цього дня вклоняються до обелісків та меморіальних стел і нащадки убитих земляків, поминають своїх рідних. В урочищі Пирогова Левада розстріляли понад три тисячі літніх людей, жінок, дітей. Найбільше загинуло 6 квітня 1942 року, на той час урочище називалося Яблунівщина. Тоді німці повели на смерть 1900 євреїв, серед них 370 дітей. Того ж року 18 травня було розстріляно 380 комуністів і радянських активістів та 25 єврейських та циганських родин. Протягом періоду окупації подібні розправи проводилися і в місті Пирятин: на території лікарні, в парку біля в’язниці (район ліцею), в старих погребах біля залізничного вокзалу. Минають роки, змінюються покоління, проте ми маємо завжди пам’ятати про цю трагедію, усвідомлювати свою величезну відповідальність перед загиблими співвітчизниками і прийдешніми поколіннями. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять тих, хто загинув від рук нацистських загарбників. 17 травня 2024 року
17 травня 2024 року
У зв'язку із проведенням робіт у мережах АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» можливі тимчасові перерви в електропостачанні споживачів. Дата, орієнтовний час початку та закінчення перерви вказані у таблиці. 17 травня 2024 року
У нелегкі часи, які переживає зараз наша країна у зв’язку з російською військовою агресією, багато неповнолітніх украі?нців, бажаючи допомогти своїм родинам і краі?ні, намагаються працевлаштуватися, шукають роботу. Це цілком можливо, адже неповнолітні особи у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Дитяча праця – наймана праця осіб, які не досягли віку трудової дієздатності. У Законі України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III зазначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Також статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років. 16 травня 2024 року
Захищаючи нашу землю, наш мир, наше життя, від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань, у Дніпровській міській клінічній лікарні 12 травня 2024 року помер АМБАРОВ Ігор Володимирович. Народився Ігор Амбаров 30 травня 1999 року. Середню освіту здобував в Олексіївській та Мар’янівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Був жвавим, енергійним та допитливим учнем. Брав активну участь у громадському, культурному та спортивному житті школи, захоплювався настільним тенісом та легкою атлетикою. З 2016 по 2019 рік навчався у Київському професійному будівельному технікумі та отримав спеціальність будівельника. Був добрим товаришем, користувався авторитетом, мав лідерські здібності. Коли почалася війна підписав контракт та пішов захищати Україну. Служив у танковому батальйоні на посаді командира танка 1 танкового відділення 1 танкового взводу 1 танкової роти, мав звання молодший сержант. У нерівному бою отримав численні поранення, у важкому стані був доставлений у м.Дніпро. Ігор до останнього подиху боровся за своє життя, але його серце зупинилось… Траурним урочистим коридором зустрічали в рідному селі тіло Героя. Прощання відбулося біля рідного будинку. Під час траурного мітингу зі словами щирих співчуттів звернулися: міський голова Віталій Колісніченко, староста Кулажинсько – Наталівського старостату Людмила Безугла, вчитель історії колишньої Олексіївської ЗОШ О.М.Шовкопляс, представник підрозділу, заступник командира роти з виховної роботи Дмитро Гайдук, представник 5 – го відділу Лубенського РТЦК та СП Сергій Куліков. Ми до останнього пам’ятатимемо про героїзм мужнього воїна на полі бою заради нас з вами та заради незалежності нашої вільної України. Щиро співчуваємо батькам, сестрам, братам та всій родині померлого воїна. У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Пам’ятаємо кожного, хто поліг, визволяючи рідну неньку – Україну! 15 травня 2024 року
Відбулося чергове засідання адміністративної комісії, на якому розглядалася справа про порушення Правил благоустрою. Засідання проводила голова комісії, секретар міської ради Людмила Цапенко, у засіданні брали участь 7 членів комісії. Адмінкомісія розглянула усі матеріали справи і вирішила призначити мінімальне покарання. За скоєне правопорушення мешканка Гребінки має сплатити штраф у розмірі 340 гривень. Так, сума невелика, але сам факт відповідальності за правопорушення має велике значення (хоча, можливо, якби сума штрафу була більша, той розголос був би значніший). 15 травня 2024 року
А ви знаєте, що в Україні понад 2,7 млн людей з інвалідністю? І лише 16% із них мають роботу. Невже так мало фахівців хочуть працювати? Певно, що ні. Одна із причин, що зупиняє людину з інвалідністю податися на вакансію - це відсутність належних умов для роботи. За інформацією Громадської організації “Доступно UA” більшість пошуківців з інвалідністю навіть не розглядають оголошення, якщо там не вказано, що роботодавець готовий взяти такого фахівця на роботу. Роботодавець же, зі свого боку, часто не готовий створити інклюзивні умови. Адже побоюється додаткових фінансових витрат, або йому банально бракує знань про те, як облаштувати робоче місце для такого працівника. 15 травня 2024 року
Формування, ведення та доступ до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерством у справах ветеранів України від 14.12.2023 р. № 330 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0067-24#Text). Заявку на включення до Реєстру можна подати через кабінет користувача (для потенційних надавачів послуг) https://veteranpsycho-help.mva.gov.ua/login. Для психологів, що працюють з ветеранами та включені до Реєстру, Міністерством у справах ветеранів України проводиться безкоштовне навчання за сертифікованою програмою навчання „Психологічне консультування”: 14 травня 2024 року
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся нашої Гребінківської громади – відійшов у вічність наш земляк, захисник України – Олександр Васильович Троценко. Олександр Троценко народився 29 жовтня 1975 року у селі Майорщина. З 1982 по 1991 рік навчався у Майорщинській ЗОШ. Строкову військову службу проходив у м.Золочів. Після військової служби повернувся до рідного краю та працював у будівельній бригаді, потім трактористом у с.Сліпорід-Іванівка. У рідному селі створив сім’ю. Мав дружину, сина, онуків. З початком повномасштабного вторгнення рф 7 березня 2022 року став на захист України в лавах Збройних Сил України. Помер від тяжкої хвороби 13 травня 2024 року. Сьогодні біля рідної домівки відбулося прощання із захисником. Заупокійна молитва за померлим Героєм поринула у небеса. Зі словами щирих співчуттів до рідних та близьких звернулися: міський голова Віталій Колісніченко, староста Майорщинського старостинського округу Олена Сікач, директор Майорщинської ЗОШ І-ІІІ ст.. Олександр Лисенко та інші. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом із вами, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай душа захисника знайде вічний спокій… Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях! |